Є теми, до яких не підходять ані лінійка, ані карта, ані звичка все пояснювати двома словами на кшталт «це просто». Усвідомлення — саме така тема. Ми любимо думати про себе як про істот більш-менш зрозумілих: є минуле, є теперішнє, є плани, є страхи, є набір спогадів, що інколи болять, а інколи гріють. Але іноді в житті настає мить, коли ця проста схема розсипається, і людина раптом відчуває: її внутрішній світ не плоский, не двовимірний і навіть не тривимірний. У ньому є більше шарів, більше переходів, більше дверей, ніж здавалося.

Саме тоді починається справжня архітектура багатовимірної психіки.

Ми звикли мислити кімнатами. Ось тут розташована пам’ять. Ось тут страх. Ось тут любов. Десь збоку — раціональність, а ще далі, в темному кутку, стоїть те, чого краще не чіпати до понеділка, а краще й до кінця життя. Але психіка не квартира зі зрозумілим пла ... Читати далі »