Є речі, які світ любить називати “або-або”. Або матерія, або дані. Або тіло, або текст. Або реальність, або симуляція. Але що довше придивляєшся до сучасного буття — від молекули до мегабайта, — то частіше бачиш третю територію: перехідну, напівпрозору, наче берегова лінія між морем і сушею. Саме там, де хвиля відступає й залишає на піску дрібні знаки, народжуються гібридні істоти між фізикою та інформацією.

Можливо, це лише метафора. А можливо — підказка: усе живе завжди було кодом, тільки код у нього був різний. Десь записаний у ДНК, десь у ритмах електричних імпульсів, десь у структурі кристалів, десь у соціальних правилах і мові. Тепер же, коли люди навчилися робити коди штучними, швидкими й всюдисущими, матерія почала виявляти несподівану здатність “пам’ятати” та “відповідати”. І в цей момент межа між фізикою та інформацією перестає бути лінією — в ... Читати далі »