Уявіть собі знак, який не просто означає предмет чи дію, а носить у собі відбиток часу. Він пам’ятає, хто його вигадав, для чого, якою рукою виводили риску, якою фарбою обводили контур, на якій стіні він пережив дощі, а в якому архіві — суху тишу. У світі «багатолітерних цивілізацій» знак рідко буває одинаком: він живе серед тисяч інших, сперечається з ними, підсилює їх, розчиняється в них і водночас вперто зберігає свою біографію. І найцікавіше — він вміє передавати цю біографію далі, людям, які вже не знають автора, але все одно «відчувають» його присутність.

Знаки з пам’яттю — це не містика і не метафора для прикраси тексту. Це спосіб, у який культура накопичує досвід: як ми називали світ, як упорядковували хаос, як боролися зі страхом невідомого, як закріплювали правила, як зберігали історії, коли голос зникав. Письмо, символи, піктограми, орнаменти, емблеми, д ... Читати далі »