У кожної епохи є свої книги сили. Колись це були фоліанти в шкіряних палітурках, де на пожовклих сторінках записували формули виклику дощу, способи приборкання вітру і поради, як не загубити розум після розмови з чимось, що живе під корінням старого дуба. Потім з’явилися технічні мануали, довідники, каталоги, інструкції, сухі як пил у серверній. А тепер ми живемо в дивний і майже прекрасний час, коли новими гримуарами стали бібліотеки коду. Вони не шелестять пергаментом, не пахнуть попелом і травами, не вимагають кровної клятви при відкритті. Вони просто лежать у репозиторіях, скромно чекають на встановлення і час від часу ламають усе після чергового оновлення. Тобто поводяться цілком по-магічному.

Якщо дивитися на сучасне техночаклунство без зайвого снобізму, стає очевидно: бібліотека функцій дуже схожа на збірку заклять. Ти не завжди до кінця розумієш, чому воно працює саме так. Ти здебільшого підозрюєш ... Читати далі »