Людська уява довго трималася за матерію, наче за поручень у темному коридорі. Нам було спокійніше думати, що життя обов’язково має тіло, межі, температуру, вагу, поверхню, яку можна торкнутися, рану, яку можна завдати, і смерть, яку можна зафіксувати. Біологія навчила нас розуміти живе через клітину, тканину, обмін речовин, народження і розпад. Але що стається, коли життя перестає потребувати плоті? Що залишається від істоти, коли її існування більше не залежить від м’язів, кісток, крові, шкіри або навіть від звичних фізичних носіїв?

Саме тут починається одна з найзахопливіших тем для уяви і роздумів: постматеріальні форми існування. Не просто безтілесні привиди зі старих легенд і не декоративні фантазії про світні хмарки свідомості. Йдеться про щось значно глибше: про можливість життя, що існує поза звичною матеріальною оболонкою, але не перестає бути собою. Або, що ще цікавіше, перестає бути собою настіл ... Читати далі »