Іноді здається, що давні цивілізації залишили нам не пам’ятки, а насмішку. Камені, метали, уламки, механізми, ритуальні предмети, загадкові форми, надто точні шліфування, дивні орнаменти, споруди, що вперто не хочуть вкладатися в акуратну шухляду під назвою «ну, вони просто дуже старалися». Людство любить пояснення, бажано короткі, зручні й такі, щоб не довелося переглядати підручники. Але парадоксальні артефакти не питають дозволу. Вони лежать у землі, мовчать тисячоліттями, а потім виходять на світло і дивляться на нас холодним блиском неможливого.

Звісно, слово «неможливе» небезпечне. Часто воно означає лише те, що ми ще не знайшли правильного пояснення або не хочемо визнавати майстерність людей минулого. Давні цивілізації не були наївними статистами в театрі історії. Вони вміли рахувати, спостерігати, будувати, плавити метал, обробляти камінь, переносити знання через покоління. Їхній ... Читати далі »