Уявімо світ, де машини більше не стоять окремими пристроями на столах, у цехах, кишенях і серверних кімнатах. Вони не просто виконують накази, не просто чекають натискання кнопки, не просто покірно блимають лампочками, ніби домашні світлячки з гарантійним талоном. Вони утворюють середовище. Вони обмінюються сигналами, енергією, даними, помилками, оновленнями, шумами, залежностями й залишками чужих обчислень. Вони вже не схожі на інструменти. Вони дедалі більше нагадують біосферу.

Машинна біосфера — це не ліс із металевими деревами й пластиковими птахами, хоча фантазія, звісно, радісно намагається все спростити до красивої картинки. Насправді це складніша картина: сервери, сенсори, автономні агенти, роботи, алгоритми, сховища даних, мережі, енергетичні вузли, хмарні платформи, системи моніторингу, цифрові двійники, промислові контролери, домашні пристрої, безпілотники і програми, які давно вже спілкуються між соб ... Читати далі »