Уявімо цивілізацію, де суспільний статус визначається не походженням, не майном, не посадою і навіть не силою голосу, а глибиною сприйняття. Там, де одна істота здатна відчути зміну вологості в камені за три дні до дощу, інша — прочитати емоційний відбиток натовпу на стінах міста, а третя — почути повільне старіння металу в основах мосту. У такому світі влада не обов’язково належить найгучнішим. Вона переходить до тих, хто бачить більше шарів реальності, ніж інші.

Соціальні структури, засновані на сприйнятті, виникають там, де органи чуття перестають бути лише приватним інструментом виживання. Вони стають мовою, законом, професією, релігією, політикою і навіть архітектурою. Якщо людина оцінює світ переважно через зір, слух, дотик, смак і запах, то сенсорна цивілізація може мати десятки або сотні додаткових каналів: теплову пам’ять, магнітне відчуття, емоційний резонанс, хімічне читання простору ... Читати далі »