Світ завжди мріяв обдурити смерть, але робив це по-різному. Одні будували піраміди, інші писали епоси, ще інші залишали по собі будинки, держави, картини, дітей, борги і незавершені сварки на кухні. Людина давно зрозуміла просту, майже образливу річ: тіло має непристойну звичку закінчуватися, а пам’ять — ламатися, тьмяніти, перекручуватися і дуже творчо брехати. І ось на сцену вийшли цифрові технології з обіцянкою, від якої мороз іде не лише по шкірі, а й по здоровому глузду: якщо не можна повернути людину буквально, то, можливо, можна зібрати її модель.

Модель голосу. Модель мислення. Модель стилю спілкування. Модель звичок. Модель характерних пауз, слів-паразитів, улюблених фраз, дотепів, реакцій, навіть типового способу уникати незручних запитань. Звучить так, ніби людство нарешті знайшло спосіб зібрати привида з даних. Не душу, звісно. Душа — це надто погано оцифровуваний продукт. А от цифровий д ... Читати далі »