Світ довго втішав себе зручною ілюзією, що штучний інтелект буде або покірним інструментом, або блискучим помічником, або, у найгіршому разі, черговою технологією, яку людство навчиться лаяти в коментарях і використовувати для автоматизації нудної роботи. Але ця ілюзія тане швидше, ніж віра чиновника у прозорість тендерів. Щойно системи починають взаємодіяти одна з одною, обмінюватися сигналами, розподіляти ролі, узгоджувати рішення, формувати спільні правила та розв’язувати конфлікти, перед нами виникає дещо значно цікавіше за окремий інструмент. Виникає штучне товариство.

Штучне товариство — це не просто група алгоритмів, що працюють поруч. Це середовище, у якому машинні агенти починають поводитися як політичні актори. У них з’являються інтереси, нехай і задані функціями оптимізації. У них виникає потреба в координації. Вони змушені вирішувати, хто має право ухвалювати рішення, як розподіляти ресур ... Читати далі »