Людство має дивну й майже професійну звичку: щойно стикається з чимось надто складним, одразу починає перетворювати це на міф. Так було з громом, зірками, морем, смертю, часом і навіть із власною совістю. Не дивно, що така сама доля спіткала й квантову фізику. Вона прийшла не просто як наука, а як чемний інтелектуальний жах: пояснила, що світ не зобов’язаний бути зрозумілим, а реальність не підписувала контракту на здоровий глузд. І серед усіх спроб приборкати цей хаос особливе місце посіла багатосвітова інтерпретація — ідея настільки приваблива, що її давно перестали сприймати лише як наукову гіпотезу. Вона стала сучасним міфом.

Цей міф не має бородатих богів із блискавками, хоча, будемо чесні, дуже хоче їх замінити. У ньому немає золотих колісниць, але є нескінченні гілки реальності. Немає пророцтв, але є підозра, що кожне наше рішення вже десь здійснилося у десятках, сотнях, безлічі паралельних варіанті ... Читати далі »