Вечір рідко приходить у наше життя тихо. Частіше він застає нас посеред незавершеної роботи, повідомлень, новин, домашніх справ, розмов і внутрішніх списків, у яких кожен пункт чомусь позначений словом «терміново». За вікном уже темніє, будинки повільно запалюють теплі вікна, вулиці стають менш галасливими, а ми продовжуємо сидіти перед яскравими екранами, наче день і не думав закінчуватися.

Телефон освітлює обличчя. Ноутбук розкриває перед очима біле поле документа. Телев ... Читати далі »

Вечір не завжди приходить тихо. Інколи він ніби стоїть за дверима ще з обіду, терпляче чекає, поки ти завершиш останній лист, останню правку, останню розмову, останню дрібницю, яка раптом чіпляється за увагу, мов реп’ях за рукав. За вікном уже м’якшає світло, кімната поступово втрачає денну різкість, але всередині ще продовжується робочий шум. Думки бігають між незакритими вкладками, повідомленнями, планами на завтра, незручними завданнями, які нібито ... Читати далі »