Є дні, після яких здається, що вечір не приходить, а падає на плечі важкою ковдрою. Ти повертаєшся додому або просто закриваєш робочий ноутбук, а всередині ніби ще гуде місто: недомовлені розмови, невирішені справи, дрібні образи, поспіх, чужі голоси, власні сумніви. За вікном може бути красиве небо, на кухні може чекати чашка чаю, у телефоні можуть блимати повідомлення, але все це ніби знаходиться за товстим склом. Ти дивишся на світ і розумієш: сили десь є, але вони не відгукуються на перши
...
Читати далі »