У буденності є особлива тиша, яку ми часто не чуємо. Вона живе між ранковим ковтком чаю, світлом на підвіконні, дорогою до роботи, випадковою розмовою, запахом свіжого хліба, шелестом сторінки, що відкрилася саме на потрібному місці. Ми звикли думати, що натхнення приходить як велика подія: з грозою, фанфарами, раптовим осяянням і відчуттям, ніби світ нарешті показав приховану карту скарбів. Але найчастіше воно з’являється значно скромніше. Воно сідає поруч,
...
Читати далі »