Є місця, які ми знаємо так добре, що майже перестаємо їх бачити. Вулиця до роботи, стежка до магазину, двір біля дому, зупинка, біля якої ми щодня стоїмо з телефоном у руці, фасад старого будинку, на який колись звернули увагу, а потім дозволили йому розчинитися у звичці. Знайомі місця поступово стають прозорими. Вони ніби залишаються на карті, але зникають із нашої уваги. Ми проходимо повз них, як повз фонову музику, що грає в кімнаті занадто довго: вона є, але м
...
Читати далі »