5 простих кроків до подяки життя
Подяка — це не ввічлива фраза на виході з дня і не прикраса для «хороших часів». Це спосіб жити так, ніби світ не лише вимагає, а й дарує. Так, інколи він дарує тихо: одну спокійну хвилину без тривоги, один теплий голос у телефоні, один промінь на підвіконні, один ковток води, який повертає тіло до себе. Подяка — це внутрішня оптика, що вміє бачити ці дрібні речі як справжні події, а не як фон.
...
Читати далі »
|
5 простих кроків до відкритості
Майбутнє не приходить, як гість із валізою, який чемно дзвонить у двері. Воно просочується в будні: у нові правила, у зміну звичок, у раптові слова, що ламають старі домовленості, у технології, які вчора здавалися фантазією, а сьогодні вже впливають на нашу роботу, стосунки й самооцінку. І головне питання не в тому, чи змінюватиметься світ. Він змінюватиметься завжди. Питання в іншому: чи ми вміємо бути відкритими до цього
...
Читати далі »
|
5 простих кроків до тиші молитви
Тиша молитви не завжди схожа на абсолютну беззвучність. Частіше вона нагадує ясний простір усередині, де думки перестають штовхатися ліктями, а серце перестає виправдовуватися за кожен свій подих. Ми живемо серед повідомлень, термінів, дзвінків і звичок поспішати навіть тоді, коли нікуди не треба. У такому ритмі молитва легко перетворюється на ще одну задачу: швидко сказати потрібні слова, швидко попросити, швидко подякув
...
Читати далі »
|
5 простих кроків до мінімалізму у плануванні
Є люди, які люблять планери з кольоровими вкладками, десятками списків і щільними календарями, де кожна хвилина має назву. Є інші — ті, кому від одного вигляду такого порядку стає важко дихати. Та навіть перша категорія часом ловить себе на відчутті, що планування перетворилося на окрему роботу: вести списки, переносити задачі, перекладати пріоритети, відчувати провину за невиконане. І тоді виникає тихе
...
Читати далі »
|
5 простих кроків до соціальної відповідальності
Соціальна відповідальність часто звучить як щось урочисте й далеке — наче вхід до неї відкривається лише тим, хто має багато часу, ресурсів, зв’язків або гучну посаду. Насправді вона починається значно тихіше: з інтонації у розмові, з рішучості не пройти повз, з маленької звички робити «трохи краще», ніж необхідно. Вона не завжди про великі проєкти й резонансні кампанії. Вона про те,
...
Читати далі »
| |