Перший контакт у людській уяві завжди виглядає так, ніби Всесвіт нарешті відкрив двері, зняв з гачка парадний плащ і сказав: заходьте, давно вас чекали. У кіно це часто супроводжується світлом із неба, дивною музикою, мовчазним обміном поглядами й обов’язковим моментом, коли хтось із людей робить крок уперед, хоча всі інструкції безпеки кричать йому зупинитися. У романтичній версії людство стає дорослішим за одну ніч. У реалістичнішій версії хтось одразу створює комітет, хтось продає сувеніри, хтось панікує, хтось шукає винних, а хтось питає, чи можна монетизувати чужу цивілізацію до кінця кварталу.

Та перший контакт — це не лише зустріч із неземним розумом. Це зустріч людства із самим собою, тільки в дзеркалі, яке не зобов’язане лестити. У цьому дзеркалі буде видно не тільки наші ракети, лабораторії, поезію, здатність любити й будувати міста серед пилу. Там так само проступлять колоніальні звички, страх перед інакшістю, нетерпіння, потреба контролювати, ба ... Читати далі »