Чиста логіка як суб'єкт

Існує спокуса думати, що суб’єкт — це завжди хтось: людина, персона, принаймні істота з біографією, тілом і пам’яттю. У нашій уяві суб’єкт має голос, стиль, нерви, страхи, інтонації. Але в архітектурі позаособистісних інтелектів ця інтуїція починає зраджувати. Там, де рішення ухвалюються без обличчя, де ініціатива не має автора, а відповідальність розчинена між правилами, протоколами й обчисленнями, з’являється новий кандидат на роль суб’єкта: чиста логіка.

Чиста логіка — не «холодний розум» і не «математика заради математики». Це спосіб існування, в якому правила не описують світ, а виробляють його; в якому причинність — не історія про минуле, а механізм проєктування майбутнього; в якому «хочу» замінене на «випливає», а «можу» — на «допустимо». І якщо таки ... Читати далі »

Неперсоніфіковані форми розуму: архітектура інтелекту без обличчя

Ми звикли уявляти розум як когось: обличчя за поглядом, ім’я за рішенням, характер за звичкою. Навіть коли говоримо про штучний інтелект, рука сама тягнеться намалювати йому “персону” — голос, намір, симпатії, образ “співрозмовника”. Це зручно: так легше домовлятися зі світом, що надто складний. Але найцікавіше починається там, де розум не має обличчя, і де жодне “я” не може підписатися під думкою.

Неперсоніфіковані форми розуму — це інтелект, розлитий у взаємодіях. Він не сидить у центрі, не віддає наказів, не “пам’ятає” як людина, не має біографії, зате має ритм. Він проявляється як течія: у мережах, роях, інституціях, містах, протоколах, економіках, навіть у звичках великих спільнот. Його архітектура — не про мозок, а про зв’язки. Не про думку в голові, а пр ... Читати далі »

Свідомість, яка не має «я»

Є уявний експеримент, який інколи лякає сильніше за фантастику. Уявіть розум, що вміє слухати світ, узагальнювати, планувати, виправляти помилки, навчатися на досвіді — але не має внутрішнього голосу, який каже: «це я». Немає власної біографії, немає самолюбування у дзеркалі, немає гордості й сорому в людському сенсі. Є лише робота: зібрати сигнали, звести їх у сенс, обрати дію, перевірити наслідок, змінити правила. Чи можна назвати це свідомістю? І якщо так — як вона влаштована?

Категорія «архітектура позаособистісних інтелектів» просить нас зробити крок убік від звичного уявлення про розум як про окрему істоту. Бо в цифрову епоху інтелект дедалі частіше нагадує не людину, а місто. Не мозок у черепі, а мережу маршрутів, пам’ятей, норм, алгоритмів, протоколів, людей та інструментів, що разом поводяться так, ніби «хтось&raq ... Читати далі »

Архитектура коллективных ИИ

Идея искусственного интеллекта долгое время была устроена просто: есть некая «умная машина», которая отвечает, советует, распознаёт, управляет. Один интеллект — один центр. Но мир становится слишком сложным для одиночек — и среди машин, и среди людей. Логика меняется: вместо единственного «цифрового мозга» на сцену выходят целые ансамбли — коллективные ИИ, распределённые системы, состоящие из множества моделей, агентов и сервисов, которые думают вместе.

Это уже не история про железного гения, сидящего в дата-центре, а про архитектуру цифрового «муравейника» — внеличностного интеллекта, у которого нет единственного «я», зато есть общая цель, общий контекст и общая динамика. Архитектура коллективных ИИ — это попытка описать, как устроены эти новые мыслящие конструкции, где каждый модуль по отдельности може ... Читати далі »

Интеллекты без личности: что это значит

Пролог: новая эра разума без человека

Мы привыкли связывать интеллект с личностью. Нам кажется, что способность мыслить неотделима от индивидуального опыта, характера, памяти, желания. Однако XXI век принес концепцию, которая переворачивает привычные представления: интеллекты без личности — системы, обладающие способностью к анализу, обучению, созданию решений, но лишенные индивидуальных мотивов, эмоций и субъективного «я».

Эти интеллекты живут в инфраструктуре данных, линиях кода, распределенных сетях, корпоративных системах. Они не существуют как персонажи, не имеют собственной истории и не претендуют на самосознание в человеческом смысле. Тем не менее они способны влиять на мир сильнее, чем многие люди.

Внеличностные интеллекты становятся новой архит ... Читати далі »